Тростянецька районна рада
Тростянецький район, Сумська область

Історія до 19 ст.

Трипільська культура

Територія нинішньої України з давніх-давен була заселена людьми. Покоління людей змінювались одне-одним, приймали здобутки попередніх надбань і передавали їх своїм нащадкам. Так було і на території нашого краю. Люди на цій території почали проживати 15 тис. років тому, від доби найстарішого кам'яного віку - палеоліту. Життя первісної людини змінювалося поступово. Здавалося, що за тисячі років у житті людей майже не відбувалося змін. Біля тринадцяти тисяч років-тому на Україні можна відзначити ряд нових винаходів і досягнень в обробці каменю: з'явилося пиляння каменю, шліфування та свердління. Ці винаходи дали можливість людині збільшити кількість знарядь праці. Стали виробляти різного типу кам'яні сокири, молоти, ножі, наконечники списів.. Велике значення мало винайдення лука із стрілами. Всі ці зміни принесла нова кам'яна доба. На території нашого краю під час земельних робіт жителі знаходили кам'яні сокири того часу, спеціально оброблені кам'яні кулі.

За неолітичної доби людина почала виробляти посуд з глини, опанувала ткацтво. Велике значення мало приручення тварин. Біля 6-7 тис. років тому людина почала займатися землеробством: сіяла пшеницю, ячмінь, просо.

Кінець неоліту на всій території України і в нашому краї характеризувався надзвичайно багатою культурою хліборобів. Ця культура називалася трипільською і була поширена від нашого краю, Слобідської України, до Словаччини, від Чернігівщини до Чорного моря.

На всій території України з VI до І тисячоліття до нашої ери утворилася культура, яка мала чіткі риси. Люди мешкали великими селами на берегах річок. У цих селах були хати прямокутної форми. Чотирисхилий дах спирався на стовпи. Стіни робили з дерева і обмазували з обох боків глиною. Підлогу робили також з дерева. Розміри цих будівель були різні: від 6 до 150 квадратних метрів.

Крім житлових будинків у селах були будівлі ритуального призначення, так звані "точки", "майданчики". Підлога в них була зроблена з випаленої глини. Тут знаходять обпалені кістки, різні глиняні фігурки тварин, жінок, посуд.

Населення трипільської культури було хліборобське. Воно мало розвинуте сільське господарство. Знайдено багато кам'яних серпів з дерев'яними держаками, зернотерок - кам'яних куль, якими розтирали зерно. Використовували сохи, до яких впрягали пару волів. Сіяли пшеницю, жито, просо, аніс, ячмінь. Було поширене скотарство. Серед фігурок тварин є корови, вівці, свині, коні.

У трипільських знахідках зустрічаються кам'яні знаряддя високої техніки: добре вишліфувані, просвердлені сокири, долота, ножі, серпи.

Головною прикметою трипільської культури було гончарство. У знахідках цієї культури є багато різноманітного посуду, який вражає багатством форм, орнаменту.

Доба бронзи і скіфського часу

В добу бронзи (кінець III - початок І тис. до н.е.) на території сучасної Тростянеччини жили землеробсько-скотарські племена. Поблизу села Ницахи виявлено знаряддя праці. Найчисленнішу групу населення доби бронзи становили племена, що заселяли з першої чверті II до початку І тис. до н.е. береги Десни, Сейму, Сули, Ворскли, Сіверського Донця, Оскола. Вони залишили археологічні пам'ятки мар'янівської та бондарихинської культур. Нащадки цих племен в І-ІІІ ст. до н.е. проживали в середній течії Сейму і залишили пам'ятки юхнівської культури.

Великий інтерес становлять дані про дослідження селища поблизу Ницахи, здійснене Г.Т.Ковпаненком у 1960 році. Одержаний під час розкопок археологічний матеріал належить до двох археологічних періодів: до періоду пізньої бронзи і ранньоскіфської доби. Спочатку тут було поселення бондарихинської, а пізніше виникло селище чорноліської культури.

Поселення розташоване на південний захід від села на краю першої надзаплавної тераси лівого берега р. Ворсклиці, правої притоки р. Ворскли Боно займає рівну площадку довжиною 300 м і шириною 150 м. Зі сходу поселення обмежене заплавою Ворсклиці, а з заходу - заболоченим озером. Висота поселення над поверхнею заплави - 7,5 м. На його дуже розораній поверхні ще під час розвідок 1955 р. були зібрані уламки посудин бондарихинського і чорноліського типів.

На час розкопок площа поселення виявилась зайнятою сучасними будівлями і ямами, які зруйнували значну його частину. Розкопки проводилися на південній і центральній площадках поселення, що краще збереглися. Культурні залишки тут залягли не суцільно, а утворювали окремі скупчення, між якими знахідки зустрічались дуже рідко. Було виявлено три таких скупчення: одне в південній частині поселення, друге і третє - за 60 і 103 м на північ від першого. На місцях першого і третього скупчень були закладені два розкопи, а в різних місцях поселення - кілька траншей. Досліджена площа дорівнювала 450 квадратних метрів.

Культурний шар на поселенні поділявся на два горизонти. Нижній, що утворився, очевидно, протягом більш тривалого часу, належав бондарихинській культурі, верхній - чорноліській. А втім, тут же зустрічалися окремі речі і більш пізньої - скіфської доби.

До бондарихинської культури відносяться залишки двох землянок, з яких одна була розкопана повністю, залишки наземної споруди і кілька ям, очевидно, господарського, призначення.

Основну масу знахідок на поселенні становлять уламки ліпного посуду. Глина використовувалась з домішкою дрібного піску. Колір - синій, бурий або плямистий від обпалення. Уламки належать в основному посудинам середнього розміру з діаметром вінець від 20 до 25 см. В поодиноких випадках траплялися фрагменти горщиків більших розмірів. Незначну групу становлять уламки невеликих посудин з діаметром вінець до 11 см. Форма посудин досить одноманітна. Зустрічаються горщики з більш або менш відігнутими назовні вінцями, виділеною шийкою і злегка опуклим тулубом, а також посудини з прямими, стінками, невиділеною шийкою і ледве відігнутими назовні вінцями. Більшість посудин орнаментована. Орнамент складався з ряду горизонтальних поясів і прикрашав, як правило, верхню частину посудини або ж був розміщений лише під вінцями, іноді - під вінцями і на тулубі.

Характерним орнаментом бондарихинських посудин із с. Ницахи так само є різної форми ямки, нанесені паличкою. Край і вінець посудин здебільшого плоско зрізаний, іноді - округлий. Часто він прикрашався рідкими пальцевими ямками або косими насічками.

Слід виділити невелику групу кераміки, знайденої головним чином у нижньому шарі розкопу І та в деяких шурфах разом з бондарихинською. Вона відрізняється від основної маси виробів з Ницахського поселення. Це тонкостінні посудини з більш ретельною обробкою поверхні. На багатьох фрагментах помітні сліди вертикального згладжування. Уламки суспіль прикрашені рядами довгастих ямок, які з внутрішнього боку утворюють опуклини На поселенні знайдено багато виробів з кісток. Вони походять в основному з землянки на розкопі II. Найбільш чисельні серед них проколки, виготовлені з зубчастих кісток вівці або кози. їх можна поділити на кілька груп: а) проколки, що являють собою уламки кісток різної форми, один кінець котрих ретельно оброблений у вигляді вістря. Стрижень деяких із них добре заполірований. Велику групу становлять долотовидні знаряддя, виготовлені з трубчастих кісток бика або коня, розділених вподовж на дві половини. Серед них виділяються такі типи: а) долота з широким напівкруглим або прямим робочим кінцем, заточеним з обох боків. Довжина цілих екземплярів 8-14 см.

Описана вище кераміка чорноліського типу з поселення біля Ницахи добре відома за матеріалами з пам'яток чорноліської культури в лісостеповому Правобережжі. Можна лише відзначити, що як за своїми формами, так і за орнаментом вона дещо бідніша від правобережної. Кухонний посуд тут менш різноманітний за формою, лощені посудини зустрічаються не так часто, а орнамент на них значно простіший і більш одноманітний.

На основі підйомного матеріалу можна зробити висновок, що селища продовжували існувати і у V-ІІІ ст. до н.е. Знайдені уламки грецьких амфор V-III ст. до н.е. свідчать про можливість торгівельних зв'язків.

Поблизу с. Жигайлівки виявлені поселення раннього залізного віку. В 1804 р. неподалік від села знайдено скарб із 1450 римських монет (І ст. до н.е. - II ст. н.е.), в 1964 р. - срібні посудини ранньовізантійської роботи (ІV-V ст.).